Ніна КЛИМКОВСЬКА, "Хрещатик" Київський склад загрожує десяткам країн Європи, Азії, Африки? До редакції "Хрещатика" надійшов "вибухонебезпечний" лист, у якому кожен факт і кожна цифра - на грані неймовірного. Його автор, як він сам представився,- професор Василь Кредо, керівник Міжнародної громадської групи незалежних спеціалістів з питань прогнозування наслідків катастроф і надзвичайних ситуацій. У ньому йдеться про гігантське звалище мін і снарядів, виявлене у Ленінградському районі Києва, всього за 15 кілометрів від центру столиці - у селищі Коцюбинському. Старе, технічно непридатне, розгерметизоване вибухове озброєння знаходиться там просто на землі. Завозили його в період з 1945-го по 1989-й рік. Ці некондиційні боєприпаси особливо небезпечні тому, що можуть здетонувати і вибухнути водночас. Це може трапитися при попаданні бойової ракети, гранато-мінометному обстрілі, падінні літального апарата (а розташований склад-звалище від шляху зльоту всіх нових моделей літаків авіазаводу Антонова за п'ять кілометрів від нього). Якщо це станеться, вибух по силі зрівняється із сорока п'ятьма Хіросімами. Він змете все у радіусі десяти кілометрів. Правда, автор цього супертривожного послання зазначив: "Зв'язок тільки поштою через моє тривале перебування за кордоном, спричинене переслідуваннями". Адреса ж - номер абонентської скриньки на одному зі столичних поштових відділень. Ці більш ніж дивні обставини не зупинили деякі засоби масової інформації, відразу ж оприлюднити повідомлення пана Кредо. Крім Києва, такі суперкомплекси розташовані просто неба під Славутою, Калинівкою, Знам'янкою, Уманню, Лозовою та у Кременчуці. Під Балаклією ж знаходиться найкрупніший у світі подібний комплекс, який майже у десять разів більший за київський. Там зберігаються 500 тонн вибухових озброєнь. Усі ці небезпечні об'єкти несуть смертельну загрозу не лише Україні, а й десяткам держав Європи, Азії та Африки. Вам страшно? На щастя, реальність приємно відрізняється від намальованої вище картини. "Бельгійський підданий" не зовсім правий Так стверджують фахівці з відомств, тією чи іншою мірою причетних до складу старих мін і снарядів під відкритим небом. Такої людини - Василь Кредо взагалі немає, і організації, яку він начебто очолює, теж не існує,- приголомшили мене у Міноборони. Працівник його прес-центру Ігор Халявінський сказав, що у Мін'юсті Міжнародна громадська група незалежних спеціалістів з питань прогнозування наслідків катастроф і надзвичайних ситуацій не зареєстрована. Її ж керівник, можливо, підданий Бельгії, а не мешканець України (напевно, малося на увазі те, що у довідці вказана адреса оргкомітету - Бельгія, Брюссель). Що ж до самих вбивчих фактів, то пан Халявінський погодився: є проблеми. А щоб їх не стало, на розпорядження Президента (!) міністр оборони видав відповідний наказ. Найголовніше ж пан Халявінський пояснив максимально спрощено: вибухові боєприпаси і підривачі до них зберігаються окремо. Це означає, що за жодних обставин снаряди і міни не можуть одночасно здетонувати і змести все дотла у радіусі десяти кілометрів. А звозити все те добро у Коцюбинське почали не у 1945-му, а на початку 70-х років. До 2001-го планується вивезти найбільш вибухонебезпечні боєприпаси, а до 2005-го - увесь склад (або мовою військових - передислокувати військову частину А1510). У листі за підписом міністра з питань надзвичайних ситуацій Василя Дурдинця, адресованому Василю Кредо, вказано: "Масштаби можливої трагедії перебільшені і не мають фактичних підстав, але проблема зберігання боєприпасів існує". Начальник Головного управління з надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації Віталій ПШЕНИЧНИЙ повідомив таке: - Після того, як Василь Кредо запустив у засоби масової інформації свої сенсаційні звинувачення, з'явилося безліч західних фірм, які пропонують свої послуги по знешкодженню застарілих боєприпасів. І це не випадково. Вони матимуть на тому тисячу відсотків навару! Адже у тому озброєнні є дорогоцінні метали. Подібним чином дехто наживався відразу після розвалу Союзу. Що ж до усунення недоліків у військовій частині А1510, то все йде за графіком, затвердженим Київською адміністрацією та Міністерством з надзвичайних ситуацій, запевнив пан Пшеничний. "Страшилки" - ефективний спосіб боротьби з чиновницькою інертністю Про неподобства або, як хтось каже, недоліки при зберіганні зброї знали всі, кому належить, але віз проблем залишався на місці. Наш закордонний дописувач Василь Кредо (чи людина, якій належить це псевдо) винайшов винятково ефективний (судячи з переполоху, який зчинився навколо складу у Коцюбинському) спосіб боротьби з інертністю чиновників. Рецепт не такий уже й хитрий: робиться вибухонебезпечний коктейль з частково достовірних, але добряче підсмажених фактів і фантазії. Виходить переконливо і страшно. Створений таким чином продукт розсилається в засоби масової інформації. Під тиском збуреної громадської думки чиновник починає ворушитися. Тонни доповідних записок не зробили б стільки, скільки одна така "страшилка". Звичайно, фахово зроблена і вдало запущена. Добившись певного результату, пан Кредо оновлює свої викривальні матеріали, робить їх ще жахливішими, приєднує до них відповіді, які надійшли на його "страшилку" з різних інстанцій, і знову розсилає у газети і на телебачення. Досягає очікуваного результату - дев'ятого валу жаху і чиновницького реагування. Найдієвішим методом впливу на владу стала напівфантастика, написана людиною-фантомом від імені незареєстрованої громадської організації. Мабуть, в цьому і є квінтесенція абсурду нашого буття. |
|
|
|