Яка ГЕС у світі найнебезпечніша? 

/ Бадрак Т. // Час. - 2000.-29 верес. - С.1,4-5.

Каскад Дніпровських ГЕС складається з 6 штучних водосховищ і є водним об'єктом особливо важливого військово-стратегічного значення. Але в будь-який момент може статися екологічна катастрофа. Міжнародна група незалежних фахівців з питань прогнозування наслідків катастроф і надзвичайних ситуацій на чолі з В.Кредо прийшла до одностайної думки - за своїми негативними наслідками найнебезпечнішим є Київське море. Група звернулася до Кабміну з власними пропозиціями. 

На їх думку, причинами руйнування Дніпровського каскаду може бути:
руйнування будь-якої дамби, недостатня пропускна спроможність водозборів, перелив води через дамбу внаслідок високого тиску повені та недостатньої міцності конструкцій, виникнення пробоїни, що вмить зруйнує будь-яку дамбу. Спричинити трагедію може й природне старіння споруд дамби та ГЕС, нерівномірне осідання основи внаслідок природних явищ або людського втручання. Небезпечнішими є помилки в експлуатації ГЕС. Фахівці нашої групи переконані, що каскад водосховищ є абсолютно аварійним і особливо небезпечним катастрофічним об’єктом не тільки для України, а й Європи. У разі прориву шлюзів Київської ГЕС будуть не тільки знищені всі мости й комунікації через Дніпро, а й 24 газо- та нафтопроводи, знесено понад 100 тисяч плавзасобів, затоплено або знищено приблизно 1 тис. населених пунктів, розташованих на схилах Дніпра, у тому числі й житлові та промислові райони таких великих міст, як Київ, Переяслав-Хмельницький, Черкаси, Кременчук та інші. У Дніпро виллються тисячі тонн хлору, аміаку, сірчаної та соляної кислот, мінеральних добрив, сотні тонн важких металів і їхніх солей, а також звалища й відстійники. 

В Дніпро, а через нього в Чорне море виллється понад 500 мільйонів тонн високорадіоактивного мулу Київського моря. На думку експертів, для приведення в безпечний стан семи шлюзів потрібно 30 млн. грн. Крім того, щорічно для забезпечення нормальної їхньої діяльності необхідно близько 17 млн. грн. Водночас нинішнього року на ці потреби виділено лише 1,5 млн.грн., що реально становить лише близько 8% нагальної потреби.